ОХРИПЛИЙ, А, Е.

Охриплий, а, е. Охрипшій. Охриплий з перепою голос. Мир. Пов. II. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 80.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ОХРИПНУТИ, ПНУ, НЕШ, →← ОХРЕЩАТИСЯ, ЩАЮСЯ, ЄШСЯ,

T: 302